Кошик
14 відгуків
Адвокатське об'єднання "ХіТ"
+38(095) 504 50 50
+38(095) 504 50 50
+380955045050
МТС
+380665554364

Відновлення меж земельної ділянки

Відновлення меж земельної ділянки

02.08.19

⚡Ключові висновки КЦС:
✔️У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відновлення права добросусідства. 
✔️В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є власником житлового будинку та земельної ділянки, розташованих в АДРЕСА_1.
Відповідач є власником сусіднього будинку НОМЕР_1 та законним користувачем прибудинкової земельної ділянки, що розташовані по тій же АДРЕСА_1. Близько 20 років вказані земельні ділянки були розділені дерев`яною огорожею, яка кріпилася на бетонних стовпчиках.
21 січня 2010 року позивач узгодив межі своєї земельної ділянки із сусідами, в тому числі і з відповідачем, після чого земельну ділянку приватизував, отримавши про це відповідний Державний акт.
Указано, що в квітні 2014 року ОСОБА_2 самовільно зламала огорожу, що розділяла їх земельні ділянки і перемістила межу на 0,55 м в глиб території позивача та почала будівництво гаражу.
Посилаючись на виписані обставини та на те, що відповідач залишила без задоволення його вимоги щодо повернення самочинно зайнятої частини земельної ділянки, позивач просив суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою, шляхом демонтування побудованої стіни та відновлення межі земельної ділянки згідно технічної документації, відступивши на 0,55 м з його території.
✔️В грудні 2015 року позивачем було подано до суду доповнення до позовної заяви, в якій він вказав, що у 2014 році він замовив і виготовив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки. Акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 21 липня 2014 року був підписаний усіма суміжниками, окрім ОСОБА_2 , яка відмовилась погодити межу від літ. А до літ. Е на плані місцевості та порушила її. На думку позивача своєю відмовою в погодженні меж відповідач чинить йому перешкоди у користуванні власною земельною ділянкою, тому позивач додатково просив суд зобов`язати відповідача підписати акт погодження меж земельної ділянки. 
✔️Рішенням Баштаського районного суду Миколаївської області від 08 листопада 2017 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.
✔️Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач при зверненні до суду посилався на те, що ОСОБА_2 збудувала стіну господарської споруди (гараж) на межі земельних ділянок, знесла частину паркану, який стоїть вже більше 20 років і, відступивши на 55 см в глибину ділянки позивача, спорудила огорожу із шиферу. Районний суд указав, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів і не довів, що відповідач самочинно зайняла частину його земельної ділянки та чинить йому перешкоди у користуванні нею.
✔️Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 22 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 08 листопада 2017 року залишено без змін. 
✔️Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем його позовних вимог є вірними та відповідають вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції. При цьому, зазначено, що під час апеляційного розгляду справи позивач пояснив, що син та невістка відповідача стали споруджувати гараж практично на межі його та відповідача земельних ділянок, вони замінили частину старої дерев`яної огорожі на огорожу із шиферу, навісивши шиферні листи на бетоні стовпчики, на яких кріпилася раніше стара огорожа, не переміщуючи їх. 
✔️Судами встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1827 га, яка знаходяться в АДРЕСА_1.
Земельна ділянка позивача межує із земельною ділянкою в АДРЕСА_2, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_2 
✔️Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідачем встановлено спірну споруду (стіну гаражу) на межі земельних ділянок учасників справи, що порушує його права.
✔️Також, позивач зазначав, що відповідачем встановлений паркан, який знаходиться на його (позивача) земельній ділянці. 
Крім того, позивач вважав, що відмова ОСОБА_2 підписати акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 21 липня 2014 року, який є частиною технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, також порушує його права. 
✔️Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів, зокрема: того, що збудована відповідачем стіна гаражу знаходиться на межі земельних ділянок учасників справи і це порушує права позивача, того, що відповідачем встановлена паркан на земельній ділянці позивача, а також того, що ОСОБА_2 була зобов`язана підписати акт прийомки-передачі межових знаків і таке не підписання порушує права позивача. 
✔️За клопотанням відповідача судом першої інстанції у справі призначено судову земельно-технічну експертизу.
✔️Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи № 17-654/655 від 23 серпня 2017 року для того щоб визначити, чи є накладення спірних земельних ділянок НОМЕР_2 та НОМЕР_1 і вказати площу накладення експерту потрібні графічні дані геодезичної зйомки сумісної межі указаних земельних ділянок на час проведення дослідження.
✔️Крім того, в указаному висновку зазначено, що стверджувати про зміну площі спірної земельної ділянки неможливо без геодезичної зйомки на час проведення дослідження. 
✔️Також, в указаному висновку зазначено, що відповісти на питання щодо порушення ОСОБА_2 умов землекористування можливо тільки після винесення в натуру суміжної межі спірних земельних ділянок НОМЕР_2 та НОМЕР_1 із визначенням чіткої межі та встановлення відповідних межових знаків. 
✔️Необхідні експерту дані учасниками справи не надано. 
✔️Апеляційним судом також установлено, що під час апеляційного розгляду справи позивач пояснив, що син та невістка відповідача стали споруджувати, практично на межі його та відповідача земельних ділянок гараж. При цьому, вони замінили частину старої дерев`яної огорожі на огорожу із шиферу, навісивши шиферні листи на бетоні стовпчики, на яких кріпилася раніше стара огорожа, не переміщуючи їх.
✔️Відповідно до пунктів «г» та «е» частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів та дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон. Землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів та дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.
✔️За загальними правилами добросусідства, закріпленими законом у статтях 103-109 ЗК України, додержання правил добросусідства є обов`язком для власників та землекористувачів земельних ділянок, які мають обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам та землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдасться щонайменше незручностей.
✔️Статтею 106 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.
✔️За правилами статті 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.
✔️Наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686, затверджено Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, якою визначено механізм відновлення меж земельних ділянок на місцевості, який здійснюють: виконавець - юридична або фізична особа, яка отримала ліцензії на проведення робіт із землеустрою та топографо-геодезичних робіт; замовник - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, власник (користувач) земельної ділянки, який замовляє роботи із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (пункти 1.1., 1.2., 1.3).
✔️У пунктах 4.1-4.3 Інструкції зазначено, що відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок. Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. ✔️Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 Земельного кодексу України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
✔️Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та фізичним особам рівні умови захисту права власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
✔️Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
✔️За загальним правилом власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою; захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України, у тому числі, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
✔️Разом з тим, вимогами цивільного процесуального законодавства суд зобов`язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
✔️Позивач особисто не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які посилався під час звернення до суду із даним позовом. 
✔️Питання щодо необхідності витребування від компетентних органів відомостей щодо чинної конфігурації межі спірних земельних ділянок, а також проведення геодезичних досліджень земельних ділянок, необхідність яких було підтверджено висновками експерта, позивачем не порушувалось. 
✔️Згідно вимог ЦПК України, як в редакції станом на момент розгляду справи судом першої інстанцій, так і у чинній редакції, учасники справи мають передбачені процесуальним законом права і обов`язки. 
✔️Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.
✔️Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову. 
✔️У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю. 
✔️Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів і не довів, що відповідач самочинно зайняла частину його земельної ділянки та чинить йому перешкоди у користуванні нею, а також того, що указані позивачем дії/бездіяльність відповідача порушують його права, врахувавши обставини, викладені у висновку судової земельно-технічної експертизи № 17-654/655 від 23 серпня 2017 року суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову у даній справі. 
✔️Доводи касаційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості оскаржених рішень спростовуються матеріалами справи, зокрема, висновками судової земельно-технічної експертизи № 17-654/655 від 23 серпня 2017 року, а також обґрунтованими висновками судів першої та апеляційної інстанції. 
✔️Доводи касаційної скарги про те, що судами не враховано, зокрема, повідомлення Доброкриничанської сільської ради від 03 липня 2014 року, акт контрольного перемірювання, довідку Доброкриничанської сільської ради від 17 липня 2015 року, акт повторного контрольного перемірювання від 16 травня 2016 року є безпідставними, оскільки указані документи містяться в матеріалах справи та про їх дослідженні і врахування указано, зокрема, у рішенні суду першої інстанції, яке залишено без змін апеляційним судом. 
✔️Відомості, викладені в указаних документах не спростовують, зокрема, обставини, зазначені у висновках проведеної у справі судової земельно-технічної експертизи.
✔️Крім того, оскільки судами попередніх інстанцій відмовлено позивачу у позові у зв`язку із ненаданням останнім належних та допустимих доказів порушення його прав та підтвердження тих обставин, що визначені в позові, він не позбавлений можливості захисту свої відповідних прав за умови їх належного доведення згідно вимог цивільного процесуального закону. 
✔️Доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди із висновками судів попередніх інстанцій, невірного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин. Такі доводи оцінені судом першої інстанції, були предметом перегляду судом апеляційної інстанції та не знайшли свого підтвердження.

Джерело: 🤗Канал ЦДСП у "Telegram": https://t.me/cdoslidzennasp